Професійний стандарт керівника закладу дошкільної освіти

/uploads/editor/9981/562648/sitepage_28/files/prof_standart_kerivnika.pdf

Ухвалено                                                                                                     Затверджую

Педагогічною радою                                                                                Директор ЗДО

Протокол №3                                                                                                     _________ Л.Стоянова

Від 27.01.2023                                                                                            Наказ №15-ОД від 27.01.2023

Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти Мирнопільського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко»комунальної власності Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області

I. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність в Мирнопільського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко»комунальної власності Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області  (далі – Положення) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між працівниками та здобувачами закладу.

1.2. Це Положення розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», Конвенції ООН «Про права дитини» (1989), «Про авторські та суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу Україн, Статуту освітнього закладу, Правил внутрішнього розпорядку, колективного договору та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України.

1.3. Мета Положення полягає в дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу (освітній, науковій, виховній), підтримки особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушенню академічної доброчесності.

1.4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу закладу, зобов’язані виконувати норми даного Положення

1.5. Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах: освітній (навчальній), науковій та виховній (морально-психологічний клімат у колективі).

1.6. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу закладу.

II. Поняття та принципи академічної доброчесності норми забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу

2.1. Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або творчих досягнень.

2.2. Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі необхідно дотримуватися наступних принципів:

• демократизм;
• законність;
• соціальна справедливість;
• пріоритет прав і свобод людини і громадянина;
• рівноправність;
• гарантування прав і свобод;
• прозорість;
• професіоналізм та компетентність;
• партнерство і взаємодопомога;
• повага та взаємна довіра;
• відкритість і прозорість;
• відповідальність за порушення академічної доброчесності.

2.3. Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власних досліджень (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
• фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу;
• списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності та організації освітнього процесу. Формами обману є, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг чи будь – яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.4. Протиставлення приватних інтересів інтересам закладу освіти, педагогічної спільноти – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

2.5. Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

III. Норми та правила академічної доброчесності педагогічних працівників:

3.1.Поважати права та свободи здобувачів освіти і колег відповідно до українських та міжнародних правових норм, суспільної моралі та професійної етики.

3.2. Бути носієм моралі, її виразником і захисником, прикладом високої культури, професійної майстерності й здорового способу життя.

3.3. Сповідувати принципи академічної свободи та відповідальності у педагогічній, науково-дослідницькій та виховній діяльності.

3.4. Діяти відкрито і прозоро у всіх сферах шкільного життя.

3.5.Постійно працювати над підвищенням свого професійного, інтелектуального, культурного рівня, проявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання службових обов’язків, передавати свій досвід колегам.

3.6. Практикувати інноваційні педагогічні технології, спрямовані на гармонійне поєднання світоглядних, комунікаційних, компетентнісних аспектів, розвиток активного інтелекту й соціальної корисності особистості.

3.7.Науково обґрунтовувати використання віртуальних технологій в освітньому процесі, не допускати проявів шкідливого впливу на свідомість людини, експлуатації її інтелекту, підміни істинного знання віртуальним захопленням.

3.8.Формувати гнучкі освітні програми й курси, адаптовані у середовище сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, дотримуючись принципу інформаційної цінності та етики.

3.9.Сумлінно проводити на високому професійному рівні кожне заняття, виховний захід, не допускати безпринципності в освітньому процесі, дотримуючись педагогічного такту. Формувати на заняттях дух взаємного порозуміння та доброзичливості.

3.10.Об’єктивно оцінювати знання здобувачів освіти, не допускаючи особистої неприязні, впливу родини, друзів чи службових осіб.

3.11.Поважати думку здобувачів освіти і підтримувати  пропозиції, спрямовані на утвердження академічних чеснот. Підтримувати здобувачів освіти у дослідницьких починаннях і сприяти розкриттю їх інтелектуального потенціалу.

3.12. Провадити просвітницьку роботу, виховувати сучасних професіоналів на засадах гуманізму, плюралізму та патріотизму.

IV. Норми та правила академічної доброчесності здобувачів освіти

4.1. Гідно нести звання здобувача освіти, представляти свій заклад освіти, захищати його честь і сприяти створенню його позитивного іміджу.

4.2.Сповідувати принципи академічної свободи, інтелектуальної самостійності та відповідальності. Ініціювати пропозиції, спрямовані на удосконалення освітнього процесу.

4.3.Підтверджувати свій рівень сумлінності у всьому освітньому процесі: відвідувати уроки та працювати над створенням індивідуальної освітньої траєкторії.

4.4.Не допускати проявів академічної нечесності: прохання про сприяння, надання або отримання допомоги від третіх осіб під час складання будь-якого виду підсумкового контролю; наклепи на інших дітей та вихователів.

4.5.Не пропонувати неправомірну винагороду вихователям  при оцінюванні результатів  робіт.

4.6. Не здійснювати самовільно аудіо чи відео запису навчальних занять.

4.7. Поважати вихователя, як людину, особистість, педагога й співпрацювати для утвердження академічних чеснот, розвитку науково-освітніх новацій і захисту суспільної моралі.

4.8. Розвивати в собі лідерські якості, уміння працювати в команді та духовно-інформаційну мобільність.

4.9. Дотримуватись культури поведінки й спілкування, відстоювати морально-етичні принципи і стандарти, цивілізовані підходи і норми світосприйняття.

4.10. Бути зібраним, охайним, шляхетним у буденному житті, підтримувати відповідний зовнішній вигляд.

4.11.Створювати і підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у дітей, бути толерантним.

4.12. Проявляти активну життєву позицію; бути ініціативним у всіх сферах життя  вихованців закладу освіти.

4.13.Бережливо ставитися до майна закладу освіти та його інфраструктури, дотримуватися чистоти і порядку в усіх приміщеннях закладу, на його території.

V. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

5.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчесності визначають спеціальні закони та дане Положення.

5.2. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

• при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання;
• спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• надання освітніх послуг за певну незаконну винагороду матеріального чи нематеріального характеру залежно від розміру, об’єму є підставою для притягнення педагогічного працівника до відповідальності судом першої інстанції.

            5.3. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті               до такої академічної відповідальності: – повторне проходження оцінювання ;

           - повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

           - під час моніторингу якості знань не зараховуються результати;

VI. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності

6.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням після ознайомлення із правилами внутрішнього трудового розпорядку освітнього закладу.

6.2. Положення доводиться до батьківської громадськості на конференції.

6.3. Положення доводиться до відома здобувачів освіти, а також оприлюднюється на сайті закладу.

6.4.  Директор закладу , що відповідає за організацію методичної роботи в закладі:

• забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших індивідуальних та колективних форм навчання з педагогічними працівниками створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;
• забезпечує рецензування робіт на конкурси, на присвоєння педагогічного звання.

6.5. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу з вихованцями  щодо етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення, цитування, посилання на джерела інформації, списування).

VII. Комісія з питань академічної доброчесності

7.1. З метою контролю за виконання норм цього Положення в закладі освіти створюється комісія з питань академічної доброчесності (далі – комісія).

7.2. Комісія наділяється правом одержувати й розглядати заяви щодо порушення цього Положення та надавати пропозиції адміністрації закладу освіти щодо вживання заходів відповідно до чинного законодавства України та нормативних актів закладу.

7.3. У своїй діяльності комісія керується Конституцією України, законодавством в сфері освіти та вищої освіти, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Статутом закладу освіти.

7.4. Склад комісії затверджується рішенням педагогічної ради. Строк повноважень комісії становить 1 рік.

7.5. Склад комісії становить 5 осіб, які є моральними авторитетами закладу освіти упродовж тривалої педагогічної діяльності. У випадку необхідності до складу комісії залучаються інші представники шкільної спільноти, які володіють необхідними знаннями щодо предмету розгляду і можуть підтвердити або спростувати наявність порушення.

7.6. До комісії із заявою про порушення норм цього Положення, внесення пропозицій або доповнень може звернутися будь-який працівник закладу або здобувач освіти.

7.7.Повноваження Комісії:

• одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Положення та готувати відповідні висновки;
• залучати до своєї роботи експертів з тієї чи іншої галузі, а також використовувати технічні і програмні засоби для достовірного встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою;
• проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики педагогічних працівників та здобувачів освіти;
• ініціювати, проводити та підтримувати дослідження з академічної доброчесності, якості освіти та наукової діяльності;
• готувати пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню та наукову діяльність закладу освіти;
• надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів ефективного дотримання норм цього Положення;
• інші повноваження відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативних актів закладу освіти.

7.8. Комісія звітує про свою роботу раз на рік.

VIII. Заключні Положення

8.1. Положення про академічну доброчесність Мирнопільського ЗДО «Сонечко» затверджується педагогічною радою закладу та вводиться в дію наказом директора.

8.2. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ МИРНОПІЛЬСЬКОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯСЛА-САДОК «СОНЕЧКО» КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕПЛИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БОЛГРАДСЬКОГО РАЙОНУ

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗМІСТ

1. Загальні положення. 2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти. 3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності. 4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти. 5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. 6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти. 7. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти. 8. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти. 9. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.

І. Зaгaльні положення

Головною метою освітньої діяльності закладу дошкільної освіти є всебічний розвиток людини як особистості тa нaйвищої цінності суспільствa. Досягти даної мети можна, забезпечивши високий рівень якості освіти. Під внутрішньою системою забезпечення якості освіти розуміється сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання вихованців, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості .

Існування внутрішньої системи дає можливість закладу освіти:

- підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;

- створювати умови навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;

- отримувати постійний зворотній зв'язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, відзначати успішні практики та вчасно реагувати на виявлені проблеми;

- приймати обґрунтовані управлінські рішення, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;

- постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання вихованців, педагогічну діяльність, управлінські процеси закладу освіти;

- забезпечити прозорість діяльності закладу освіти і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Мирнопілдьському ЗДО «Сонечко» (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», статті 42 Закону України "Про повну загальну середню освіту", Закону України «Про дошкільну освіту»,наказу МОН від 30.11. 2020 року № 1480 ,Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року,наказу відділу освіти Теплицької сільської ради №16-ОД від 26.01.2023 року, Статуту закладу  та інших нормативних документів.

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

– Положення – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов’язки групи людей чи організацій, які об’єдналися для досягнення спільної мети;

– Стратегія –довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті;

– Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь;

– Механізм – комплексний процес, спосіб організації;

– Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

– Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

– Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

– Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

– Інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

– Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

– Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

– Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

– Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

1.3. Колегіальним органом управління Мирнопільського ЗДО «Сонечко» , який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

– стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

– систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

– критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

– критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

– забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

– створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

ІІ. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в Мирнопільському ЗДО «Сонечко» базується на наступних принципах:

– відповідності Державним стандартам повної загальної дошкільної освіти;

– дитиноцентризму (головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність закладу, є дитина);

– відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

– системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;

– здійснення обґрунтованого моніторингу якості;

– готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

– відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2.2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

− удосконалення планування освітньої діяльності;

− підвищення якості знань здобувачів освіти;

− посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

2.3. Основними напрямками стратегії із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

– якість освіти;

– рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

– якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

2.4. Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Мирнопільському ЗДО «Сонечко» включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

2.5. Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

 Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;

 Контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;

 Контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

2.6. Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти Мирнопільтського ЗДО «Сонечко» є:

1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.

2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної дошкільної освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.

3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

2.7. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти вМирнопільському ЗДО «Сонечко»  :

– оновлення методичної бази освітньої діяльності;

– контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок вихованців, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; – створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

В ході реалізації Стратегії використовуються різні підходи до самооцінювання: кількісний, описовий і комбінований, тобто поєднання кількісного й описового.

2.8. Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі використовується такі методи збору інформації та інструменти:

– опитування (анкетування учасників освітнього процесу (педагогів,

вихованців, батьків);

– вивчення документації (річний план роботи, протоколи засідань

педагогічної ради,  журнали обліку дітей тощо);

– моніторинги навчальних досягнень здобувачів освіти, педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, за освітнім середовищем, санітарно-гігієнічних умов, стану забезпечення навчальних приміщень, безпеки спортивних та ігрових майданчиків, роботи їдальні, впливу середовища на навчальну діяльність тощо);

– аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність (система оцінювання навчальних досягнень дітей, підсумкове оцінювання, фінансування закладу освіти, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо);

– інші інструменти, не заперечені законодавством.

Основними показниками, які підлягають контрольно-оцінній діяльності, є стандарти, визначені Державною службою якості освіти України для проведення аудиту (освітнє середовище, педагогічна діяльність, система оцінювання вихованців і управлінські процеси).

Контрольно-оцінна діяльність проводиться з метою вивчення та оцінки якості освітньої діяльності і отримання інформації про реальний стан справ за кількома десятками параметрів, кожен з яких розкриває роботу закладу глибше. Така інформація допомагає проаналізувати сильні і слабкі сторони роботи закладу, підказує можливі шляхи підвищення якості освітньої діяльності.

 ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в Мирнопільському ЗДО «Сонечко»

Система забезпечення академічної доброчесності в Мирнопільському ЗДО «Сонечко» функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про  дошкільну освіту».

3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

– надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

– контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

– об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

– самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

– постійна підготовка до занять;

– надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

3.3.Порушенням академічної доброчесності в Мирнопільському ЗДО «Сонечко»:

– академічний плагіат;

– фабрикація;

– списування;

– обман;

– хабарництво;

– відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;

– необ’єктивне оцінювання;

– невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

3.4.Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності в Мирнопільському ЗДО «Сонечко» включають:

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

– включення до планів виховної роботи груп заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

3.5. Виявлення порушень академічної доброчесності в Мирнопільському ЗДО «Сонечко» здійснюється наступним чином.

Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора ЗДО. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти).

До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника.

Термін повноважень Комісії – 1 рік.

Комісія звітує про свою роботу раз на рік. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

– ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

– особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

– знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

– оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

– Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень вихованців, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;

– Критеріїв оцінювання навчальних досягнень  вихованців у системі дошкільної освіти, затверджених наказом МОН України від 13.04.2011 року № 329.

Стандарти дошкільної освіти  для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах закладу.

На підставі Міністерських програм закладу розробляється навчальний план. Навчальний план є нормативним документом , який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

Заклад  регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості дошкільної освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти;

2) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

3) компетентності у галузі природничих наук, що передбачають формування допитливості,  самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

4) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (група, заклад, тощо);

5) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

6) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

7) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

8) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями  справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті групи та закладу, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного

здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

9) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

10) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Внутрішня система моніторингу рівня знань дітей діє відповідно до нормативних документів ЗДО, Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти, Положення про державну підсумкову атестацію загальноосвітньої підготовки.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах вербального, формувального оцінювання, Формувальне оцінювання  проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання вихованців (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255).

Основними видами оцінювання здобувачів освіти в Мирнопільському ЗДО «Сонечко» є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація використовується поточний контроль шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальною програмою, у тому числі для самостійної та індивідуальної роботи здобувачів освіти протягом семестру. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних  занять, а також за результатами перевірки

самостійних робіт, індивідуальних завдань тощо.Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою.

Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної діагностичної роботи після опанування програмової теми/розділу. 

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про дошкільну освіту»).

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників в Мирнопільському ЗДО «Сонечко» є:

– стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

– освітній рівень педагогічних працівників;

– результати атестації;

– систематичність підвищення кваліфікації;

– наявність педагогічних звань, почесних нагород;

– наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

– участь в експериментальній діяльності;

– результати освітньої діяльності;

– оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

– показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів Мирнопільський ЗДО «Сонечко» шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей та відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту” організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Заклад забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників щороку . Підвищення кваліфікації педагогічних працівників організовується та проводиться згідно з планом – графіком, який є складовою річного плану роботи закладу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами: курси, семінари, семінари – практикуми, тренінги, конференції, вебінари, « круглі столи» тощо. Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічного складу в закладі передбачено:

 розширення зв’язків методичних об’єднань з колегами інших загальноосвітніх закладів;

 підвищення рівня володіння педагогічними працівниками інформаційними технологіями в сучасному педагогічному процесі, врахування його в ході атестації вихователів.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників закладу освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в Мирнопільському ЗДО визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи.

Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

Управління процесом забезпечення якості освіти в Мирнопільському ЗДО «Сонечко» забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (Статутом, Положеннями, рішеннями, наказами тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

 6.1. Процедура управління процесом забезпечення якості освіти в Мирнопільському ЗДО «Сонечко» включає:

– ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

– призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

– формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

– визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

– визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

– удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень. Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в Мирнопільському ЗДО є директор,  педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу освіти. З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме: - виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (директор, керівник методоб’єднання); - проведення заходів щодо навчання  педагогічних працівників  навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу;

- розширення зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

6.2. Критерії ефективності управлінської діяльності в Мирнопільському ЗДО «Сонечко»  щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

– наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до якості освітнього процесу;

– оптимальність та дієвість управлінських рішень;

– керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

– формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

– підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

– кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

– наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

VII. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Мирнопільському ЗДО є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування. Також освітній процес забезпечено навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях. Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес вихованців дошкільної освіти, забезпечують можливість досягнення необхідних компетентностей.

В освітньому процесі закладу беруть участь 5 педагогів та 47 вихованців в Мирнопільському ЗДО «Сонечко», свої послуги дітям надають кухар,помічники вихователів, опалювачі котелень. Освітній процес здійснюється у 3 групах,  спортивному та музичному залах та на спортивному майданчику і ігрових майданчиках.

Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 96%.

Директор закладу _______                                  Людмила СТОЯНОВА

Мирнопільський ЗДО  має доступ до мережі Інтернет, сторінку у Facebook, електронну пошту murnopilyadnz@ukr.net

Асистент вихователя,вихователі допомагають дітям у реалізації заходів із соціальної адаптації.

VIII. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

В Мирнопільському ЗДО «Сонечко»здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп’ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії. Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео та аудіо носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності :

– статистична інформація фори 85-К ;

– інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних груп;

– інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

– статут закладу освіти;

– ліцензія на провадження освітньої діяльності;

– структура та органи управління закладу освіти;

– кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

– освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

– ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

– мова освітнього процесу;

– матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

– результати моніторингу якості освіти;

– річний звіт про діяльність закладу освіти;

– умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

IX. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:

– необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

– умовами доступності закладу освіти для навчання особи з особливими освітніми потребами.Заклад освіти організовує інклюзивне навчання осіби з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням її індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. Навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувача освіти. Забезпечується урахування різного впливу дошкільного

середовища на «сенсорний досвід» дитини: використання кольору, світла, звуків, текстури, легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

9.1. Наявність необхідного розміру і простору:

– доступне навчальне місце для здобувача освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистента вихователя;

– обладнання, що підтримують достатній спектр навчання.

9.2.Нормативна база:

– Конвенція про права людини;

– Конституція України;

– Закон України «Про охорону дитинства»;

– Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 764-IX від 13.07.2020, ВВР, 2020, №48, ст. 431};

– Закон України «Про дошкільну освіту»

– Стандарти дошкільної  освіти;

– Статут Мирнопільського ЗДО «Сонечко».

          ПОЛОЖЕННЯ

ПРО АНТИБУЛІНГОВУ ПОЛІТИКУ

МИРНОПІЛЬСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ  ОСВІТИ ЯСЛА-САДОК «СОНЕЧКО» КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕПЛИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

ВСТУП

Одним з основних завдань сучасної школи та закладов дошкільної освіти є створення освітнього простору,головними засадами якого є безпека, захист дітей від насильства, забезпечення прав, свобод та інтересів здобувачів освіти.  Від педагогів вимагається реформування існуючих алгоритмів розвивальної,корекційної та профілактичної роботи, постійної уваги до проблеми булінгу,забезпечення сучасних підходів до проблеми порушень норм поведінки вихованцями.

Сукупність зазначених заходів дозволяють в повному обсязі досягати

поставлених демократичних орієнтирів взаєморозуміння, взаємоповаги, дружньої атмосфери, пріоритету прав людини, толерантності, постійного розвитку,активної життєвої позиції; здорового способу життя, людяності, порядності,поваги до приватного життя, миру, єдності в країні.

Положення містить «Кодекс безпечного освітнього середовища ЗДО», що

регулює стосунки між усіма учасниками освітнього процесу.

Головною метою  є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників закладу освіти).

Основні завдання :

1. Визначити поняття «булінгу» та його види; виявити чинники, які

перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу.

2. Відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень вихованців,

педагогів, батьків на освітнє середовище закладу.

3. Обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та

вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу згідно УГОДИ.

4. Скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу.

5. Сформулювати конкретні рекомендації  педагогічним

працівникам, адміністрації закладу, батькам щодо організації безпечного

середовища в ЗДО.

Розділ І

ПОНЯТТЯ «БУЛІНГ» ТА ЙОГО ВИДИ

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива

поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили.

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього

процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному,

сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних

комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та(або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процессу

внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

1. систематичність (повторюваність) діяння;

2. наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу),

спостерігачі (за наявності);

3. дії або бездіяльність кривдника, наслідком  яких є заподіяння психічної

та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого  інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна

форми булінгу, а також кіберзалякування.

Вербальний булінг. Словесне знущання або залякування за допомогою

образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні

коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну

приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Фізичний булінг. Фізичне залякування або булінг за допомогою

агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах,стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Соціальний булінг. Соціальне залякування або булінг із застосуванням

тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Кіберзалякування. Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у

кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів,брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Розділ ІІ

РЕАГУВАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ ПОРЯДОК

ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ (З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ)

ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

1. Загальні питання

1.1. Порядок розроблено відповідно до абзацу дев'ятого частини першої

статті 64 Закону України "Про освіту", згідно з пунктом 8 Положення про

Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 630 (із змінами), Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу(цькуванню)», Наказу МОН від 28.12.2019 № 1646, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за N 111/34394 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти

1.2. Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки

булінгу (цькуванню).

1.3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні

представники, працівники та педагогічні працівники закладі освіти та інші особи.

1.4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

2. Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)

2.1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші

учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування),учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору закладі освіти.

2.2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків

булінгу(цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про

випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).

2.3. Заяви, що надійшли на електронну пошту ЗДО.

2.4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в

разі її відсутності – особисто директор закладі освіти або його заступник.

2.5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки

булінгу (цькування).

2.6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднено на офіційному веб-сайті

закладу.

2.7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.

2.8. Розгляд Заяв здійснює директор закладу освіти з дотриманням

конфіденційності.

3. Відповідальна особа

3.1. Відповідальною особою призначається заступник директора з виховної

Роботи або сам директор.

3.2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація

Заяв, повідомлення директора закладу освіти.

3.3. Відповідальна особа призначається наказом директора закладу освіти.

3.4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон

оприлюднено на офіційному веб-сайті закладу.

4. Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

4.1. За результатами розгляду Заяви директор закладу освіти видає рішення

про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням

уповноважених осіб.

4.2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені

особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

4.3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор

закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі –Комісія) та скликає засідання.

4.4. Комісія створюється наказом директора закладі освіти.

4.5. До складу комісії можуть входять педагогічні працівники (у томі числі

психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор закладу освіти та інші заінтересовані особи.

4.6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та

іншими нормативними актами.

4.7. Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не

одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний

характер, то директор закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені

органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.

4.8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а

постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів

Національної поліції України із заявою, про що директор закладу освіти має

повідомити постраждалого.

4.9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в

окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

4.10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до

уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та

службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

4.11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

5. Терміни подання та розгляду Заяв

5.1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про

випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.

5.2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених

осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.

5.3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами

здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

5.4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється

Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3робочих дні після створення Комісії.

5.5. Директор закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи

Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про

кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

6. Реагування на доведені випадки булінгу

6.1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка

кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи

сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор закладу

освіти:

6.1.1.Повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції

України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу

(цькування) в закладі освіти;

6.1.2. Забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-

педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

6.2. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у

взаємодії з практичним психологом закладу освіти та затверджуються

директором закладу.

6.3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні

години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

7. Відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4

Кодексу України про адміністративні правопорушення

Розділ IІІ

ФОРМИ РОБОТИ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою

базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в

освітньому середовищі.

2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із

залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту,медичних установ та інших зацікавлених організацій.

3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової,

факультативної роботи.

4. Організація роботи гуртків, факультативів із психології.

5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до

яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

6. Ознайомлення всіх учасників освітнього процесу з інформацією про

прояви насильства та його наслідки.

7. Батьківські збори – це форма організації спільної діяльності батьків,

учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх

спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання,

ухвалення рішень.

8. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання

фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.

9. Педагогічний консиліум - форма спілкування вихованців,  фахівців

психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне,

різнобічне вивчення особистості вихованця, вироблення єдиної педагогічної позиції.

10. Тренінгові та семінарські заняття для всіх учасників освітнього

11. Перегляд відеороликів з подальшим обговоренням проблеми з

учасниками освітнього процесу

Розділ ІV

1. Моніторинг реалізації антибулінгової політики

1.1. Директор закладу освіти призначає уповноважену особу за реалізацію

антибулінгової політики та здійснення моніторингу реалізації антибулінгової

політики.

1.2. Призначена особа відповідає за реалізацією антибулінгової політики,

реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, внесення пропозицій

стосовно внесення змін до антибулінгової політики, доведення результатів

моніторингу та реалізації антибулінгової політики до всіх учасників освітнього

процесу.

1.3. Проведення двічі раз на рік загального моніторингу та реагування на

будь-які сигнали щодо його порушення (використовується метод анкетування,опитування тощо.

1. 4. Під час проведення такого загального моніторингу працівники

закладу  можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до

антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території

закладі освіти.

1.5. На основі результатів анкет працівників закладу освіти відповідальна

особа має підготувати звіт та передати його директору закладу освіти.

1.6. Враховуючи результати моніторингу, директор закладі освіти повинен

внести необхідні зміни до антибулінгової політики та повідомити про них

працівників закладу освіти.

2. Функціональні обов’язки відповідального за моніторинг:

2.1. Отримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них;

2.2. Кожні півроку відповідальна особа повинна проводити загальний

моніторинг рівня реалізації антибулінгової політики учасниками освітнього

процесу за анкетою для проведення моніторингу (Додаток) або через опитування

2.3. Надання пропозицій щодо внесення можливих змін ;

2.4. Підготовка звіту за результатами анкет працівників закладу освіти та

подання його директору закладу освіти

2.5. Консультування працівників закладу освіти щодо конкретних

випадків порушення безпеки дитини;

2.6. Роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень , надання

інформації щодо їх змін;

2.7. Інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки

дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція

(шкільні офіцери поліції), соціальні служби.

3. Напрями реалізації та показники виконання вимог антибулінгової

політики

3.1. У закладі освіти запроваджено реалізацію антибулінгової політики, яка

містить правила принципи захисту дітей від насильства:

3.1.1. Порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід

робити, коли дитина стала жертвою насильства або її безпеці загрожують

незнайомі люди, члени родини чи працівники закладі освіти;

3.1.2. Правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження

та поширення інформації про дітей;

3.1.3. Правила захисту зображень дітей, які визначають, як можна знімати

дітей на фото або відео та поширювати їх зображення;

3.1.4. Правила доступу дітей до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих

матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб,

відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп’ютерної мережі.

3.1.5. Принципи безпечних відносин між працівниками закладі освітита

дітьми, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні

з дітьми.

3.2. Директором закладу освіти призначено особу, відповідальну за

реалізацію антибулінгової політики, при цьому чітко визначено всі її завдання.

3.3. У закладі освіти затверджено документ під назвою «Кодекс безпечного

освітнього середовища.

4.  Здійснює нагляд за своїми працівниками для запобігання

випадкам насильства проти дітей.

4.1. Прийняття на роботу нових працівників із перевіркою їх біографічних

даних, характеристик і придатності для роботи з дітьми.

4.2. У випадках, коли виникають підозри щодо можливих загроз безпеці

дітей або застосування насильства проти дітей працівниками закладу освіти,

проводиться внутрішнє розслідування.

5. Заклад  проводить навчання своїх працівників з питань захисту дітей

від насильства та надання їм допомоги в небезпечних ситуаціях.

5.1. Усі працівники закладу освіти, включно із практикантами,

ознайомлені з антибулінговою політикою.

5.2. Усі працівники закладу освіти знають, як розпізнати чинники ризику

й ознаки насильства проти дітей, а також правові аспекти захисту дітей

(обов’язковість втручання для залучення правоохоронної системи).

5.3. Частка педагогів закладу освіти, які пройшли навчання з методів та

інструментів, що використовуються для навчання дітей захисту від насильства та зловживань (також при використанні Інтернету), мають плани відповідних занять і навчальні матеріали для дітей.

5.4. Працівники закладу освіти мають доступ до інформації про

можливість отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування

насильства проти дітей, разом із контактними даними місцевих установ, які

працюють в області захисту дітей і надають допомогу в надзвичайних ситуаціях(поліція, суд із сімейних питань, кризовий центр, центр соціальних послуг,медичні центри).

6. Заклдад  проводить навчання батьків з питань виховання без

застосування насильства та захисту дітей від насильства.

6.1. На вебсайті закладу освіти для батьків є вся необхідна інформація з

таких питань:

· виховання дітей без застосування насильства;

· захист дітей від насильства та зловживань, загрози для дітей у мережі

Інтернет;

· можливості для вдосконалення навичок виховання;

· контактні дані установ, які надають допомогу в складних ситуаціях.

2. Батьки ознайомилися з антибулінговою політикою.

3. Показники виконання вимог стандарту:

· частка батьків, ознайомлених з антібулінговою політикою

7. У закладі освіти дітей навчають, які права вони мають і як вони

можуть захистити себе від насильства.

7.1. У НВК на годинах спілкування організованотренінгові заняття для

дітей з питань прав дитини та захисту від насильства і зловживань (також у

мережі Інтернет).

7.2. Діти знають, до кого вони мають звертатися за порадами та

допомогою у випадках насильства і зловживань.

7.3. У закладі освіти є навчальні матеріали для дітей (електронні книги,

брошури, листівки) з питань прав дитини, захисту від ризиків насильства та

зловживань, правил безпечної поведінки в мережі Інтернет.

7.4. Діти мають доступ до інформації про права дитини та можливості

отримання допомоги в складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії

для дітей і молоді розміщені на інформаційних стендах та сайті закладу освіти.

8. Проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її

на відповідність прийнятим стандартам захисту дітей.

8.1. Правила та процедури захисту дітей прийняті на засіданні

педагогічної ради школи та переглядаються щонайменше один раз на рік.

8.2. У рамках проведення контролю за дотриманням правил і процедур

для захисту дітей у закладі освіти проводяться консультації з усіма учасниками освітнього процесу.

8.3. Щорічно готується внутрішній звіт про виконання в закладі освіти

антибулінгової політики.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. КБОС ЗДО «Сонечко»  стає чинним в день його

оприлюднення.

2. КБОС ЗДО «Сонечко» повинен бути доступний усім

учасникам світнього процесу через його розміщення на сайті закладу освіти .

Директор закладу                                                           Людмила СТОЯНОВА

                    МИРНОПІЛЬСЬКИЙ  ЗАКЛАД  ДОШКІЛЬНОЇ  ОСВІТИ

ЯСЛА-САДОК «СОНЕЧКО»   КОМУНАЛЬНОЇ  ВЛАСНОСТІ  ТЕПЛИЦЬКОЇ

СІЛЬСЬКОЇ  РАДИ  БОЛГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                    НАКАЗ

18.01.2023                                                                            №12/2-ОД

Про створення комісії з розгляду випадків булінгу

у закладі освіти «Сонечко» Теплицької сільської ради

На виконання Закону України № 8584 від 18.12.2018р «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти, науки та молоді, з метою виявлення та протидії булінгу серед учасників освітнього процесу, швидкого реагування на такі випадки,

НАКАЗУЮ:

1.Створити комісію з розгляду випадків булінгу серед учасників освітнього процесу у такому складі:

Голова комісії – Стоянова Л.С., директор закладу;

Секретар комісії – Луненко О.В., вихователь;

Члени комісії:

Леонтьєва М.В.,вихователь

Худинець М.В.,вихователь

Сербінова Г.М.,асистент вихователя.

2.У випадках скликання комісії до її роботи залучати батьків, чиї діти причетні до випадків булінгу.

3. Засідання комісії проводити у випадку письмової заяви директору школи.

4. З метою профілактики проявів негативної поведінки вихованців, чиї дії у майбутньому можуть кваліфікуватися як булінг, невідкладно скликати засідання комісії та залучати батьків учнів до її засідань.

4. До роботи комісії залучати уповноважених осіб Служби у справах дітей.

5. Вихователям постійно проводити роз’яснювальну роботу з вихованцями та батьками щодо їх відповідальності за дії, які прирівнюються до булінгу.

6. Довести до відома усіх педагогічних працівників про персональну відповідальність за випадки булінгу з їх боку чи спробу втаємничення таких випадків зі сторони вихованців чи колег по роботі.

7. З даним наказом ознайомити усіх педагогічних працівників.

8. Копію даного наказу розмістити на офіційному сайті закладу.

9. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор закладу                                        Людмила СТОЯНОВА

Ознайомлені:

________ М.Леонтьєва, _______ О.Луненко,

_______ Г.Сербінова,_______М. Худинець